..буде сьогодні мій допис. незабаром - з'їм тільки дещо..
У неділю - базарний день, закупитись, скласти, прибрати, душ і - готувати якусь неймовірну смакоту!
так от
поки добирався в крамницю думав. прогулювався своїм районом, відкривав нові місця - ніколи так не гуляв іще. дуже нагадує боярку чимось - приватний сектор, невеличкі і величенькі будиночки, гарний осінній вечір.. і думалось якось легше, простір допомагав чи відчуття початку сну природи..музика приємно вібрувала якісь мелодії..
і думалось мені, що маю я зараз почувати зовсім не те, що я почуваю. зовсім не впевненість всередині мене, що огортає і надає сил, що посміхає при будь-якій думці про це, яка дарить енергію і позитив. що за джерело може робити таке? чому? через простір і часу і відстані чи доносяться думки? що відбувається? чому воно мене гріє? чому я знов відчуваю почуття дому? чогось настільки близького та рідного, що аж щемить у грудях..
У мене є можливість провести соціальний експеримент і стати водночас і суб'єктом і об'єктом. тому - так і зроблю. я звик довіряти собі, і коли я відчуваю аж настільки - то це має бути хороший знак, чи не так? тоді - все кудись прямує, де мені має сподобатись. або - це всього лиш мара, і більше схоже на наркотичні видіння а не майбутню дійсність. то й перевіримо.
я, певна річ, більше схильний до першого варіанту, але я упереджений і адекватно не в змозі оцінити те, що відбувається не тільки зі мною.
у будь-якому випадку - я космічно задоволений відчуттям всередині мене, адже вони сильно допомагають робити будь-що. можна навіть сказати - я через них щасливий. і як не намагайся - цього вже в мене не забрати - як не забрати грім у блискавки та барви у веселки.
мене гріє почуття.
далі - буде
поринаю
Після Написаного:
ReplyDeleteЯ - закоханий