мітять мають і летять
Куди? Навіщо? Нічого не бажать
Біжать, лежать тремтять
питають кличуть...
Учора нам не наздогнати
Колись могли і мали ми мовчати
Кохати, заздрісно кохати
Скляне минуле сховали ми за грати
Сховались вчора... Замало лиш питати
Буває промінь сяє
Мені чогось не вистачає?
Чому?
Чо!Му!
Колись, колись довкола нам засяє.
Візьме, здолає й не спитає
навіщо мали ми торік
В руках тримати цілий світ.
Колись захочу я спитати
У відповідь лишень почую
Як зійде місяць й зорі заспівають.
Мене безжалісно тримають
Безмежні руки невловимих звуків
Лишень тоді тебе змалюю
Як мрія та мене почує
Зламає скрипом й раптово стиха заспіває...
Замало!..
No comments:
Post a Comment